Будьмо знайомі

Будьмо знайомі.

      В 1981 році почалася моя педагогічна діяльність. Тоді, по закінченню Переяслав-Хмельницького педагогічного училища, приїхала за направленням в місто Обухів. Два роки я працювала в дитячому садку №1, а після його закриття в 1983 році перейшла в дошкільний навчальний заклад (ясла-садок комбінованого типу) «Світлячок». Довгий час працювала вихователем на групі і вже більше десяти років на посаді вихователя-методиста в цьому ж закладі, маю і звання «вихователь-методист». Отож моя трудова книжка нецікава, бо має всього два записи. Можливо хтось вважатиме, що це мінус, але не я. Наш «Світлячок» для мене рідний і дорогий, який має чудовий колектив, до речі, теж стабільний. А для дітей це тільки плюс.   

   Я вважаю, що головне для вихованців у дитячому садку – комфорт і затишок, а забезпечити це можуть тільки люди з позитивним  настроєм. Тому мій життєвий принцип – ставитись до людей так, як хочеш, щоб ставились до тебе.

   В минулому році ,  в 55 років, я стала студенткою університету економіки та права «Крок». Сама жартую з себе:  «студентка-пенсіонерка». Але розвиватись та вчитись ніколи не пізно. Правда?