Думки вголос
Останнім часом в засобах масової інформації розповсюджується багато негативу про заклади дошкільної освіти. Мені, наприклад, дуже боляче це сприймати. Я знаю як працює наш колектив, як ми дбаємо про дітей. Педагогів я завжди налаштовую на те, що вони мають завжди випромінювати тепло і добро. Я розумію, що інколи це не так легко. У кожного з нас бувають різні особисті проблеми, але діти ж в них не винні, тому інколи маєш бути актором, щоб заховати свої емоції. Ще з того часу, коли починала свою педагогічну діяльність (садок починав тоді працювати із 7.00), я зустрічала своїх вихованців в бадьорому настрої, з посмішкою. Тоді я думала, що мами і тата будуть спокійні, залишаючи дитину в садку на такого вихователя.
Я вважаю, що в ЗМІ мають бути і сюжети про позитивний досвід в дошкіллі. Звичайно, якщо є випадок, коли доросла людина дозволяє собі ображати дитину - це недопустимо. Таких горе-вихователів необхідно наказувати, а ще краще для них - поміняти місце роботи, але я впевнена, що в цій професії більшість людей добрих, чутливих, відповідальних.
Нещодавно на каналі "1+1" демонстрували серію сюжетів "Рецепти росту" про дошкільні заклади різних країн. Після того експерти обговорювали побачене та порівнювали з нашими садочками. Чесно кажучи, деякі коментарі мене вражали. Наприклад, коли говорили про те, що в садочку, куди ходить дитина, навчають пісень "совдепівських" як ось "Мишка косолапый по лесу идет..." Інша мама, яка водить дитину зараз в садок в Польщі, розповідає про те, що їй маленькій колись та і її дитині в садку в Україні, погрожували, якщо дитина не спатиме, роздягнути і поставити перед усіма. Люди! Невже це таке є?! Хто працює там?! Якщо це дійсно є, то на гарматний порстріл таких людей не можна підпускати до дітей.
Був сюжет про садок в Франції, як там змалечку привчають до мистецтва. А я знову ж таки про наш садок. Ми виховуємо моральні якості дітей на основі літературно-мистецької спадщини Обухівщини. У нас чудова колекція картин художниці-обухівчанки Параски Коломийко, серія картин за дитячими творами поета-земляка Андрія Малишка, написаних художницею-землячкою Ларисою Рябченко. Наші вихованці зустрічаються з поетесою Наталею Любиченко та вивчають її чудові вірші про добро, любов до Батьківщини. Наталя сама працювала колись в садочку, тому глибоко розуміє дитячу душу. Її вірші легко сприймаються та вивчаються дітьми. А ще в нас є прекрасна студія "Оберіг", де зібрана колекція рушників, предметів побуту українців минулих часів. Та й розміщений наш садок дуже вдало. Ми маємо можливість з нашими вихованцями відвідати краєзнавчий музей, садибу-музей А.С.Малишка, бібліотеку, школу. Та найцінніше, найважливіше те, що у нас зібрався колектив однодумців, які люблять дітей, бачать в кожному з них особистість і роблять все для того, щоб наші вихованці росли справжніми громадянами нашої Батьківщини.
Завітайте до нас і самі в цьому переконаєтесь.
